- вирубати
- I в`ирубати
див. вирубувати.
II вируб`атидив. вирубувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вирубати — дієслово доконаного виду вирубати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вирубувати — 1) (зрубувати певну кількість дерев, ліс тощо), вирубати, вирубати, висікати, висікти 2) (рубаючи, тешучи, виготовляти що н. із дерева, каменю тощо), вирубати, вирубати, витісувати, витесати, висікати, висікти … Словник синонімів української мови
вирізувати — вирізати (ріжучи, відокремлювати від чого н. / виймати, видаляти з чогось, звідкись), витинати, витнути, витяти, видаляти, видалити; вирубувати, вирубати, вирубати, рубати (рубаючи, ріжучи, звалювати з кореня на якій н. ділянці кущі, дерева, ліс) … Словник синонімів української мови
вирубаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирубати … Український тлумачний словник
вирубка — и, ж. 1) Дія за знач. вирубувати, вирубати. 2) Місце, ділянка, де вирубано ліс … Український тлумачний словник
порубати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Рубаючи на шматки, на частини, знищити що небудь. || Ударяючи ножем або яким небудь гострим знаряддям, подрібнити, посікти. || Рубаючи, зробити придатним для спалювання в печі (дрова, дошки і т. ін.). 2) Вирубати на… … Український тлумачний словник
видовбувати — видовбати (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому н.), вирубувати, вирубати, висікати, висікти, вижолоблювати, вижолобити … Словник синонімів української мови